Описувати те, що ти робиш із захопленням, не зважаючи на втому, настрій та самопочуття - та ще головна біль. Особисто я більше люблю працювати, аніж описувати процес, однак, якщо не писати про свої творчі здобутки - хто про них знатиме? Питання риторичне, тому - вчимось писати. Спочатку статті (бажано для рейтингових журналів), потім - монографії, а пізніше - мемуари (майже як я зараз) :)
Написати статтю з описом дослідження насправді не занадто складно. Все, що потрібно - дотримуватись певної послідовності кроків.
Кілька дні тому я відповідала в приватному листуванні на запитання стосовно того, як відбувається комунікація із редакцією журналу (мова йшла про Scopus). Переважно ніяк або дуже обмежено (і це не жарт). Але певний позитивний досвід маю (там, у Scopus, де все страшно і не зрозуміло) , про що і написала колезі.
А раз написала, то вирішила ще додатково поділитись із Вами, щоб двічі не писати.
Отже, буває по різному, але загальний алгоритм такий ( з досвіду):
- проводжу дослідження ;
- описую відповідно до загальних вимог до статей в Скопусі;
- шукаю журнал і скачую інструкцію для авторів ;
- доопрацьовую текст згідно з вимогами конкретного видання;
- відправляю в редакцію;
А далі можуть бути варіанти:
- відразу отримую підтвердження про те, що статтю отримали, конкретні зауваження та пропозицію доопрацювати ( зауваження технічні, щодо оформлення списку літератури, обсягу окремих частин тексту тощо) і доопрацьовую статтю, після чого іі передають на рецензування;
- отримую підтвердження та повідомлення про передачу на рецензування;
- після рецензування не отримала ще жодної пропозиції щодо доопрацювання, тому тут ніяких порад дати не можу.
Після цього переважно жодного листування, просто отримую журнал.
Знаю про те, що після рецензування статтю можуть відхилити , але негативних рецензій не читала - думаю, що ними просто не діляться, хоча було б цікаво проаналізувати саме зауваження .
Листування з авторами редакції практично не ведуть, тому потрібно просто чекати. Статті можуть лежати в редакції довго - чула навіть про трирічний термін. Мої вийшли рівно через рік після передачі в редакцію, але це скоріше у мене так, систему поки що не відслідкувала - замало випадків для системного аналізу.
Але є те, що я зрозуміла самостійно:
1. Бажано в статті цитувати монографії, що видані в країні , де ви плануєте надрукуватися в останні рік-два, найкраще - англомовні.
2. Статті, які ви цитуєте , можуть бути різних років видання, але вони повинні стосуватись не лише предмету чи об'єкту дослідження, а й методів дослідження.
Тут принцип такий - предметна область має містити посилання на найновіші статті, а опис методів - бажано на ті, які стосуються виникнення методу, його модифікацій та обмеження конкретного методу, обґрунтування того, чому Вас ці обмеження влаштовують або як Ви їх нейтралізуєте. Часові рамки тут важко обмежити, тому і не варто - справа зовсім не в них.
3. Має бути чіткий аналіз експериментальної групи, принципів її формування, порівняння із генеральною сукупністю та висновки стосовно того, якою мірою можна поширити результати дослідження на генеральну сукупність.
.4. В дискусії щодо результатів варто наголосити саме на тих дослідженнях, які не збігаються з Вашими, показують інші результати , але стосуються предметної області: що нового Ви виявили, наскільки дискусійними є результати, з якими дослідженнями вони можуть бути пов'язані .
Статтю не прикріпляю, їх багато, моя - лише одна з великого переліку і раджу почитати їх щонайменше з десяток, щоб зрозуміти логіку побудови.
Всім - грунтовних результатів, щоб було що описувати.
А на десерт - моя монографія.
Шукаю тих, кого зацікавлять спільні дослідження.
