Робота дослідника не така цікава, як, наприклад, робота дресирувальника тигрів або космонавта. Сидиш собі в бібліотеці і читаєш книжки грубезними стосами. Іноді пишеш. Багато думаєш. Іноді просинаєшся вночі і пальцем на килимі малюєш схему, не розплющуючи очі - бо спиш.
У фізиків чи біологів хоча б є що подивитись - реактори або миші лабораторні. А що цікавого у праці філософа, філолога або вченого-педагога?
Не знаю, для кого як, а для мене маленькими святами стають мої публікації.
Перша стаття вийшла в 2005 році, у вересні. Вже до Нового року і мала 3 статті і дуже тішилась з того, що нарешті переборола свої страхи і оприлюднила те, над чим я працюю.
Це була перемога - насамперед над собою, над невпевненістю, над острахом - а раптом я займаюсь нікому непотрібними речами? Бо іноді буває враження, що потрібні речі вражають яскравістю, а корисне і красиве - співпадає. Але це не завжди буває так :)
Сьогодні у мене ще одна перемога.
Гуманітарії знають, як важко опублікувати статтю в журналі, що входить до списку Scopus. Насамперед тому, що журналів цих мало, а українських серед них - жодного.
Саме сьогодні я отримала журнал, що входить до вказаного списку, з моєю публікацією. Чекала рік, знала, що друкують, вже більше місяця, але до останнього не вірила.
Новорічні дива бувають!
У фізиків чи біологів хоча б є що подивитись - реактори або миші лабораторні. А що цікавого у праці філософа, філолога або вченого-педагога?
Не знаю, для кого як, а для мене маленькими святами стають мої публікації.
Перша стаття вийшла в 2005 році, у вересні. Вже до Нового року і мала 3 статті і дуже тішилась з того, що нарешті переборола свої страхи і оприлюднила те, над чим я працюю.
Це була перемога - насамперед над собою, над невпевненістю, над острахом - а раптом я займаюсь нікому непотрібними речами? Бо іноді буває враження, що потрібні речі вражають яскравістю, а корисне і красиве - співпадає. Але це не завжди буває так :)
Сьогодні у мене ще одна перемога.
Гуманітарії знають, як важко опублікувати статтю в журналі, що входить до списку Scopus. Насамперед тому, що журналів цих мало, а українських серед них - жодного.
Саме сьогодні я отримала журнал, що входить до вказаного списку, з моєю публікацією. Чекала рік, знала, що друкують, вже більше місяця, але до останнього не вірила.
Новорічні дива бувають!
Комментариев нет:
Отправить комментарий