Супервізія як технологія професійного розвитку: результати наукової розвідки

Я дуже по-різному сприймаю лонгріди. Іноді "многабукаф" дуже дратує, іноді - захоплює і допомагає уточнити співвідношення між поняттями та  термінами.

Для того, що уточнити зміст та сутність поняття "супервізія", яким сьогодні оперують тренери НУШ, що отримали статус супервізорів, я займалась саме читанням  статей  та оглядів  у тих галузях, де цей термін використовується давно і не викликає дебатів.
Результатом розмірковувань стала стаття, яку я подала до друку в один із журналів ще влітку, але друк журналу затримується, а питань до супервізії виникає все більше, тож я вирішила опублікувати тут фрагменти своєї статті - найбільш важливі, як на мене.

Якщо Вас не лякаю довгі тексти - розміщую  фрагмент статті.

( ...)

Отже, слід зазначити, що переважна більшість публікацій, які стосуються різноманітних аспектів супервізії, була оприлюднена протягом останніх 50 років і стосувалась переважно її використання в соціальній роботі, психології та психіатрії. Спроби дефініювати та синтезувати теоретичну концепцію супервізії, визначення ролі супервізії та її функцій були здійснені в працях таких науковців, як А. Браун, А. Броун , Дж. Вінер, Д. Джейкобс, Е. Уільямс та інші. Б. Рімстад [16] в своїй публікації акцентує увагу на тому, що у багатьох попередніх працях, найбільша увага приділяється навчальній функції супервізії. Різноманітні аспекти використання супервізії в соціальній роботі висвітлені у працях вітчизняних дослідників, таких як О. Безпалько,  А. Будник, І. Грига, О. Іванова, Т. Семигіна, Г. Попович та ін. Цікавими є наукові розвідки, присвячені стандартам супервізії в соціальній роботі (О. Савчук [7]) питанням вивчення та використання супервізії як соціальної технології (С. Ставкова [3;13]), основним підходам та принципам супервізії (Г. Слозанська [10]); значенню супервізії в менеджменті тощо, однак автори наголошують на нестачі системних вітчизняних розробок із професійної підготовки супервізорів.

Оскільки в системі освіти України інститут супервізії тільки починає формуватись, цілком закономірною є недостатність наукових праць, які окреслюють мету, завдання, зміст, структуру супервізії як технології розвитку професійної компетентності педагогічних та науково-педагогічних працівників, в тому числі – освітніх тренерів.

В перекладі з латинської мови «super» означає «над», а «vidêre» – бачити, тобто дослівний переклад терміну «супервізор» - «той, хто бачить згори». Буквальний переклад терміну з англійської мови – «наглядач» – не розкриває сутність цієї технології. В українській мові наближеним за змістом поняттям можна вважати термін «наставник». Словник української мови [10] визначає поняття термін «наставник» як «той, хто дає поради, навчає; порадник, учитель; наглядач». Термін «наставляти» має значення «даючи поради, навчати чогось; наводити, направляти, націлювати і т. ін. у потрібному напрямку; скеровувати, спрямовувати. Зміст терміну «куратор», що також використовують на позначення особи, якій доручено наглядати за будь-якою діяльністю, певною мірою збігається з поданим визначенням, однак практика його використання викликає певні асоціації з контролем за змістом, термінами та способами досягнення мети, тому більш доречним видається використання терміна «супервізор» у розумінні «наставник».

Така позиція  не підтверджується діючою нормативною базою, зокрема, в тексті постанови Кабінету міністрів України № 237 від 4 квітня 2018 року подано визначення провідних термінів, що стосуються тренерської діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти, зокрема, термінів «тренер», «тренер-педагог» та «супервізія».  Зміст терміну «супервізія» викладений в тексті постанови в наступній редакції: «супервізія щодо моніторингу якості проведених занять та наставництво - професійна підтримка, спостереження тренерів за роботою тренерів-педагогів, а тренерів-педагогів за роботою вчителів щодо засвоєння ними певних компетенцій, виправлення помилок, що виникли у роботі» [2]. При цьому змістом «Орієнтовної навчальної програми підготовки тренерів для навчання педагогічних працівників, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках» [5]  не передбачена підготовка до проведення супервізії як на практичному, так і на теоретичному рівнях, що актуалізує науковий пошук в цьому напрямку.

(.....)

З метою уточнення змісту поняття «супервізія», її функцій та структури було проаналізовано інші законодавчі акти, які оперують даним терміном і виявлено, що Законом України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю» (ст. 1) супервізія визначається як «вид  діяльності  центрів  соціальних  служб для сім'ї,  дітей та  молоді,  спрямований  на  забезпечення  належної якості  соціальної роботи,  запобігання професійним ризикам шляхом навчання  соціальних  працівників,  наставництва  та   професійної підтримки на робочому місці» [6].

Таке визначення перегукується визначенням Пітера Хокинса і Робіна Шоета, які визначають супервізію  як спільну діяльність, в якій практикуючий фахівець з допомогою супервізора, з огляду на  клієнтів,  як безпосередню частину  клієнтоорієнтованого  та більш широкого професійного системного контексту професійної діяльності, підвищує якість роботи, покращує взаємодію з  клієнтами, безперервно розвиває себе, власну практику і  професію в широкому розумінні [15, с. 60]

Оскільки діяльність здійснює конкретний фахівець  в межах своєї компетенції, то супервізія  в діяльності освітнього тренера розглядається як вид спільної професійної діяльності тренера та супервізора, спрямований на забезпечення належної якості  розроблення та реалізації програм тренінгів, спрямованих на розвиток професійної компетентності  педагогічних працівнників, наставництва,  запобігання професійним ризикам  та професійної підтримки   тренера на робочому місці.

Супервізор несе певну відповідальність перед освітнім тренером та опосередковану – перед педагогічними працівниками, які проходять тренінг. Його завдання – не лише навчати фахівця, а й підтримувати стандарти проведення тренінгів; убезпечувати професійне співтовариство від неякісного кінцевого продукту. 

(...)

Супервізія визначається нами насамперед як технологія супроводу професійної діяльності  тренерів  в сфері освіти (освітніх тренерів)  на основі групового обговорення складних випадків з практики проведення тренінгів та пошуку альтернативних варіантів їх розв’язання з подальшою перевіркою ефективності запропонованих рішень на практиці з метою професійного розвитку всіх учасників та стейкхолдерів. Мета супервізії – підвищення рівня професійної компетентності та забезпечення якості професійної діяльності тренерів, які пропонують кейси для аналізу та беруть участь в їх обговоренні, розуміння утруднення, яке виникло та пошук практичних рішень для аналогічних ситуацій. 

(....)

супервізія в діяльності освітнього тренера програми професійного розвитку педагогічного персоналу передбачає реалізацію наступних функцій:

освітня функція – допомога тренеру краще зрозуміти філософію, ідеологію, політику та практику післядипломної педагогічної освіти; особливості розроблення та впровадження програми розвитку професійної компетентності педагогічного персоналу, інформувати про способи оцінки ресурсів, сильних та слабких сторін закладу освіти, локальних можливостей розвитку та загроз, можливості залучення партнерів, напрями й пріоритети діяльності закладів освіти; вдосконалити професійну компетентність в якості тренера програми;

організаційна – створення умов для обміну професійним досвідом, його узагальнення та аналізу, забезпечення професійного спілкування в тренерському середовищі;

консалтингова – надання консультаційної підтримки освітнім тренерам щодо вибору методів та засобів забезпечення ефективної взаємодії учасників програми професійного розвитку педагогічного персоналу закладу освіти;

профілактична – попередження помилок у професій розроблення та реалізації програми професійного розвитку педагогічного персоналу закладу освіти, емоційного вигорання тренерів та учасників програми;

 коригувальна - виявлення помилок та утруднень на основі аналізу та самоаналізу перебігу та результатів тренерської діяльності її коригування з мертою досягнення запланованих результатів;

управлінська - реалізується в призначенні закладу освіти/ навчальній групі найбільш відповідного тренера програми професійного розвитку педагогічного персоналу; обговоренні результатів первинного оцінювання освітніх потреб та запитів, програми розвитку професійної компетентності педагогічного персоналу закладу освіти; перегляді процесу взаємодії з адміністрацією та педагогічним персоналом закладу освіти; визначенні форм взаємодії з інститутом післядипломної педагогічної освіти; партнерськими організаціями та установами, стейкхолдерами.

(....)

Решту шукайте в журналі :)

Література

1.    1.  Астремська І. В. Супервізія як засіб подолання емоційного вигорання соціального працівника [Електронний ресурс] / І. В. Астремська // Sworld : зб. наук. пр. – 2014. – Т. 15, № 1. – С. 65–75. – Режим доступу: https://www.sworld.com.ua/konfer34/185.pdf (дата звернення: 14.07.2018.)

2.    2.  Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа” [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України № 237 за станом на 4 квітня 2018 р. // Верховна Рада України : офіційний портал. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/237-2018-%D0%BF (дата звернення: 14.07.2018).

3.     3. Джейкобс Д. Супервизорство. Техника и методы корректирующих консультаций : руководство для преподавателей психодинамической психотерапии и психоанализа / Д. Джейкобс, П. Дэвид, Д. Д. Мейер. – СПб. : Б.С.К., 1997. – 235 с.

4.    4.  Пономаренко М. А. Педагогическое супервизорство: генезис понятия и сущность [Электронный ресурс] / М. А. Пономаренко // Письма в Эмиссия. Оффлайн = The Emissia.Offline Letters : научно-педагогический интернет-журнал. – 2012. – № 8. – Режим доступа: http://www.emissia.org/offline/2012/1839.htm, свободный (дата обращения: 04.06.2018).

5.     5. Про затвердження «Орієнтовної навчальної програми підготовки тренерів для навчання педагогічних працівників, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках» [Електронний ресурс] – Режим доступу:  https://drive.google.com/file/d/15JYu011afStEZffrJBCWk9m5vuuNzAst/view (дата звернення: 14.07.2018).

6.     6. Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю [Електронний ресурс] : Закон України № 2558-14 за станом на 20 січня 2018 // Верховна Рада України : офіційний портал. – Режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 (дата звернення: 14.07.2018).

7.    7.  Савчук О. М. Стандарти супервізії в соціальній роботі / О. М. Савчук, І. В. Миргородська // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Серія: Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота». – 2012. – Т. 136. – С. 67–71.

8. 8.     Синицына Г. П. Возможности супервизии в усилении практической подготовки педагогов [Электронный ресурс] // Современные проблемы науки и образования. – 2015. – № 5. – Режим доступа: http://www.science-education.ru/ru/article/view?Id=21663 (дата обращения: 06.06.2016).
9.     Словник української мови : академ. тлумач. словник // Словник української мови в 11 т. : онлайн-версія. – Режим доступу:  http://sum.in.ua (дата звернення: 14.07.2018).
10.                    Слозанська Г. І. Супервізія в соціальній роботі: основні підходи та принципи [Електронний ресурс] / Г. І. Слозанська // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. – 2014. – Вип. 30. – С. 155–158. – Режим доступу: file:///C:/Documents%20and%20Settings/%D0%9D%D0%94%D0%9B/%D0%9C%D0%BE%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8B/Downloads/Nvuuped_2014_30_58.pdf (дата звернення: 14.07.2018).
11.                       Соловейчик М. Я. Супервизия / М. Я. Соловейчик // Мастерство психологического консультирования / под ред. А. А. Бадхен, А. М. Родиной. – СПб : Европейский Дом, 2002. –  С. 128–129.
12.                       Ставкова С. До питання вивчення та використання супервізії як соціальної технології / С. Ставкова // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2016. – № 3. – С. 178–190.
13.                       Ставкова С. Г. Супервізія – метод професійного становлення соціальних працівників: історичний аспект / С. Г. Ставкова // Соціальна робота в Україні: теорія і практика : наук.-метод. журн. – 2007. – № 2 (Квітень-червень). – С. 35–40.\14.    Яковлев Е. В., Яковлева Н. О. Супервизия как педагогический феномен // Е. В. Яковлев, Н. О. Яковлева // Вестник ЧГПУ. – 2015. – № 10. – С. 9–13.
15.  Hawkins P., Shohet R. Supervision in the helping professions: an individual, group and organizational approach / Peter Hawkins, Robin Shohet. – 2-nd.  ed. – Buckingham-Philadelphia : Open University Press, 2012 – 232 р.
16.    Rimstad B. Staff Training and Development in Child Welfare Setting / Bonnie Rimstad : M.S.W. Practicum Report / University of Manitoba. – 1985. – 82 р.