Плагіат? Плагіат! Моя історія

Про академічну доброчесність знає кожен науковець. Але мережа рясніє  гучними скандалами, в яких фігуранти присвоїли чужі напрацювання. До певного моменту я залишалась осторонь таких обговорювань, бо відверто не уявляла собі алгоритм дій справжнього автора в такій ситуації.  Ну і що в мене красти? Ну дуже вже вузькопрофільними я бачила власні дослідження!

 Аж поки...

5 серпня 2020 року при перевірці актуальності даних , внесених в мій профіль науковця в Google Academia , я отримала системне повідомлення щодо публікаціі, тема якої збігалась з темою однієї з моїх статей .
За посиланням знаходилась доповідь Зімборовськоі М.С., провідного фахівця відділення психологічного забезпечення відділу кадрового забезпечення Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Формулювання положень, викладених в доповіді п. Зімборовськоі , видалось мені подібним до тексту, опублікованого мною в 2018 р.

Спочатку я розгубилась і обурилась, але вирішила взяти паузу - обдумати ситуацію. Емоції вирували, тому я написала в ФБ пост. Без імен, без посилань - просто пост про мої почуття в даній ситуації.
Наступного дня я ще раз перечитала статтю-оригінал та текст доповіді пані Зімборовської, опублікований в збірнику.
Перевірка текстів виявила, що доповідь пані Зімборовськоі є компіляцією частково видозмінених фрагментів моєї статті. Жодного посилання на мій текст пані Зімборовська не надала, хоча з 96 рядків тексту доповіді 60 є копією (з незначними текстовими змінами) тексту статті «Супервізія в діяльності освітнього тренера».

Мій пост у ФБ

Одночасно я написала повідомлення щодо виявлених фактів на електронну адресу ЗВО та в месенджер  ЗВО у ФБ.

Мої колеги та знайомі почали коментувати цю ситуацію, аж раптом в коментарях з"явилось повідомлення від пані Зімборовської, однак моя спроба поспілкуватись з нею була невдалою - мене заблокували. Одночасно в стрічці з"явились хейтери, які перейшли до звичайних образ (мене і тих, хто мене підтримав) та буллінгу.

Ось тут я справді розізлилась. Я не хакер, але Гугл допоміг мені  дізнатись певну інформацію не лише про винуватицю цього дійства, а й про хейтерів. Атака була організованою, включились до неї особи, які повязані з п. Зімборовською професійною діяльністю. І оскільки сфера діяльності цих людей - психологія, я очікувала більш витончених тактик. Але - ні, мене і моїх колег банально звинувачували в професійній безпорадності, заздрості, бажанні пропіаритись за рахунок більш успішної особи та навіть... алкоголізмі. Факт плагіату вперто ігнорувався, мені настійливо радили заспокоїтись і категорично ніхто з групи підтримки винуватиці не хотів бачити  порушення моїх авторських прав.

Після того, як всі хейтери були заблоковані (дякую ФБ за такі технічні можливості) я проконсультувалась із юристом. А наступного дня - ще раз. Бо пані Зімборовська раптом зателефонувала на мій мобільний і.... вибачилась. Хоча жодної проблеми все ще не визначала. Я висунула вимоги - псевдоавторка має зняти статтю з публікації. 

За певний час я отримала офіційну відповідь на свою електронну пошту та оприлюднила її на своїй сторінці у ФБ.

Пост у ФБ-2

Для себе я зробила висновки:

1. Виявив плагіат - не мовчи! Повідом автора, у якого банально вкрали його напрацювання, адже він може про це і не знати. Далі - його рішення, як діяти і що робити, але мовчати не можна! 

2. Якщо твій доробок вкрали - не мочи! Тільки розголос допоможе в такій ситуації. На моє глибоке переконання, саме цей чинник став вирішальним.

Одного разу під час переговорів з іноземними колегами один з учасників переговорів сказав дуже важливу, як на мене , фразу - якщо ми не будеми називати речі своїми іменами, ми ніколи не покращимо ситуацію.

Я винесла певні уроки з цієї історії, головний з яких - НЕ МОВЧИ! 

Спільно з колегами готуємо он-лайн семінар з цього приводу з кейсами від тих, хто все ще намагається відносити справедливість, в тому числі - і в судах.

Якщо Ви маєте бажання приєднатись - пишіть в коментарях.

 Теплої Вам осені та перемог!

Тест для софту

В продовження теми, яку розпочала минулим постом -  я все ще працюю над аналізом глибинних інтерв"ю - я все ще намагаюсь знайти власників повної версії програми ATLAS.ti, але вирішила не втрачати час і знайшла ще один інструмент для контент-аналізу.
Знайомтесь -  QDA Miner
Отже, інформація про програму доступна тут https://provalisresearch.com/products/qualitative-data-analysis-software/qda-miner-features/ 
 В поушках інформації забрела на сайт з детальним аналізом переваг та недоліків цієї та інших програм для контент-аналізу.
Ділюсь із зацікавленими особами
http://content-analysis.ru/index.php/soft/ura-nashlas-xoroshaya-besplatnaya-programma-dlya-kontent-analiza-qda-miner-lite/

Всім успіхів та цікавих результатів досліджень!

Софт для науковця

Відверто кажучи, я прихильниця олівця і гумки і надаю перевагу звичайній "ручній" обробці результатів дослідження, однак винятково, якщо мова йде лише про збір та первинну обробку.
В інших випадках погоджуюсь із тезою про те, що опиратись прогресу абсолютно не варто, тому охоче перевіряю можливості різних програм, цільова аудиторія яких - науковці.
Сьогодні працюю з програмою ATLAS.ti , за допомогою якої я проводжу контент-аналіз глибинних інтерв"ю в межах дослідження.
Якщо Ви вважаєте, що програма самостійно проаналізує завантажений текст - Ви глибоко помиляєтесь. Жодна програма  для Вашого ПК не позбавить Вас жодних проблем зі створенням дерева кодів або кодової таблиці. Не дочекаєтесь!

Вся розмітка тексту - власними ручками (або лапками - у кого що є!).

Але після того, як Ви завершуєте  кодування тексту, всі Ваші напрацювання легко експортуються у Excel  і починається магія  графіків!
Скачати програму можна на офіційному сайті, зокрема - безкоштовний тріал доступний за посиланням
Поки я граюсь із цим програмним забезпеченням, але маю на меті випробувати ще дещо  і потім порівняти результати.
В роботі -  результати дослідження під  назвою "Програма розвитку професійної компетентності педагогічного персоналу закладу освіти" (етап ІІІ - глибинні інтерв"ю).
Презентація результатів - незабаром.

Ап.: Тріал не витримав мого напору та відмовився працювати з тим масивом даних, який я в нього намагалась втиснути.

Гайз, ай нид ю хелп! У когось є ліцензована програма ATLAS.ti ? Вона мені дуже сподобалась і дуууууууже потрібна для порівняльного дослідження наукових інструментів!!!
Відгукніться, чарівники софту і рятівники дослідниць досліджень!!!

Технологія як комерційний продукт

Якщо Ви працюєте на дослідженням, у нього завжди є прогнозований результат. Якщо Ви маєте намір монетизувати результат - Ви маєте запропонувати світу нову технологію.
Ідеї та теорії продаються гірше, попитом користуються технології, результативність яких доведена. Або ж створений на основі цієї технології продукт.

Результат дослідження, над яким я працюю - саме технологія. Однак, як і будь яку технологію, продавати її можна у різний спосіб - повністю або частинами. Другий варіант в переважній більшості випадків більш вигідний, але розроблення пропозицій вимагатиме значно більше часу.
В  нашому випадку "на виході" маємо кілька технологічних рішень.

Наскільки це реально?
Поволі займаюсь рекламою та вивчаю реакцію майбутніх споживачів.
Маю вже кілька пропозицій від ВНЗ та ІППО  - поки щодо презентації результатів експерименту та проведення пробних тренінгів.
Думаю, як все ж таки реалізувати мрію всіх науковців - навчитись заробляти кошти науковою діяльністю.
Проблема тут глобальна - "вміла готувати, та не вміла подавати".
Є над чим подумати, є чому повчитись...

 Пішла гуглити навчальні курси по маркетингу та рекламі, створенню особистого бренду та розробці сайту продажу - потрібно ж з чогось починати!

Фото, як завжди, для привернення уваги та гарного настрою.
Джерело тут

Методи дослідження: вибір та обгрунтування

Методи педагогічного дослідження вивчаються в базовому курсі педагогіки і, як правило, представлені в підручниках оглядово, без детального обгрутування - в яких умовах і чому застосовуються саме ці методи, в чому їх переваги, недоліки та обмеження, як їх компенсувати тощо.

Однак якщо Ви грунтовно підходите до організації наукового дослідження, без такого обгрунтування не обійтись. Саме аналіз переваг, недоліків та обмежень кожного окремого методу дозволить Вам сформувати пакет інструментів, який забезпечить об"єктивність результатів та їх достовірність.

Для цього варто звернутись до видань, в яких публікуються результати емпіричних досліджень з детальним аналізом застосованих методів.

І якщо на етапі формування дослідницького інструментарію Ви проігнорували таку необхідність, Вам доведеться уточнювати переілік інструментів уже в процесі реалізації плану дослідження.

Це теорія, а на практиці уточнення інструментарію відбувається ще й у випадку отримання непередбачуваних результатів, як це сталось зі мною.

Формат щоденника дозволяє трохи відійти від академічного стилю, щодо якого я іноді отримую зауваження від тих, хто уважно стежить за моїм щоденником (принагідно дякую всім за дописи!).

Однак причини, які спонукали мене документувати дослідження, не дозволяють відходити від теми аж надто далеко, тому далі  - трохи про власний досвід вибору методів, уточнення інструментів та обгрунтівання їх добору.

Отже, на першому етапі дослідження ідея видавалась простою - виявити освітні запити і потреби педагогічних працівиків та розробити таку модель розвитку професійної компетентності, яка була б максимально комфортною для учасників та враховувала інтереси стейкхолдерів.

Саме тому на першому етапі було принято рішення про застосування методу фокус-груп. Процедура видавалась не надто складною, реалізація - також, але коли настав час опису результатів та їх інтерпретації, виявилось, що я не можу однозначно оцінити обмеження, які накладає застосування даного методу. Довелось шукати статті, в яких було представлено результати аналогічних досліджень із застосуванням цього методу, уточнювати історію його виникнення та умови, в яких його застосування є доцільним.

Метод фокус-груп, описаний в науковій літературі, визнано оптимальним для вирішення поставлених завдань, через можливість «вивчення суб’єктивних умовиводів щодо розуміння предмету та інтерпретація: чому все саме так»; високий рівень достовірності одержаних даних; економію часу в порівнянні з інтерв’ю ; можливість спостереження за спілкуванням членів групи. Однак у методу є і обмеження, насамперед - вплив перебігу дискусії на позицію кожного окремого учасника.

Дослідник має бути готовим до того, що частина результатів потребуватиме уточнення (як у нашому випадку), тому в подальшому довелось переглянути не лише відібраний інструментарій, а й підходи до його вибору.

Так я прийшла до методу триангуляції, який використовується для розуміння та контекстуальної репрезентації результатів дослідження феномену. При цьому комбінуються незалежні методи, що доповнюють один одного з метою:

-         поліпшення опису процесів чи процесу, який досліджується;

-         ідентифікації хронології подій;

-         обґрунтування внутрішньої валідності;

-         підтвердження чи валідизації результатів дослідження.

Застосування тріангуляції забезпечує відносно незалежний збір та оперування даними, які співвідносяться одне з одним після кожного дослідницького циклу для можливого формулювання нових гіпотез, перевірки отриманих висновків та їх можливої корекції. Спосіб, коли отримані за допомогою однієї методології дані використовуються в якості підстави для наступного застосування альтернативної методології, має назву послідовної тріангуляції.

Саме послідовна триангуляція стала основою дослідження теоеретичних та методичних засад розвитку професійної компетентності педагогічного персоналу закладу освіти.

Складовими методу тріангуляції стали альтернативні джерела (різні джерела); робота дослідницької групи (різні дослідники) та комплекс методів (різні методи). На підставі теоретико-методологічного аналізу предметної області та досвіду проведення емпіричних досліджень було обрано три методи збору емпіричних даних – метод фокус-груп, анкетування та глибинне  інтерв’ю.

Очевидно, що обгрунтування потребує вибір кожного з обраних методів. Саме для того, щоб виявити всі переваги та недоліки кожного з обраних методів науковці і заглиблюються у вивчення наукових публікації у Scopus та WoS, оскільки саме в таких журналах переважно публікуються результати емпіричних досліджень із детальним аналізом всіх переваг та недоліків того чи іншого інструменту. І щоб Ваші статті мали таку ж цінність, обовязково проаналізуйте ефективність застосованих Вами інструментів та презентуйте такий аналіз у прикінцевих полоєеннях Вашої статті. Це дуже допоможе не лише тим, хто спробує повторити Ваш експеримент у нових умовах, а й тим, хто зможе вдосконалити сам інструмент або процедури його застосування.

Можливо, я знайду час описати власні пошуки досконалих інструментів дослідження у наступному дописі. Але спочатку маю проаналізувати результати глибинних інтерв"ю. Це останній з трьох інструментів, які я опанувала в процесі досліджно-експериментальної роботи. І вже маю певні уявлення про його переваги ті недоліки. Про них - згодом. Може навіть у окремому посібнику. :)

Зображення для запису відібрані з відкритих джерел мережі Інтернет.

Джерела:

2.

1.

Апробація як процес

Апробація результатів наукового дослідження - це , в моєму випадку, перевірка  розробленої технології в реальних умовах та її доопрацювання.
Експеримент, якому присвячено кілька останніх  років мого життя, базується на припущенні, що індивідуальна професійна освітня траєкторія педагогічного  працівника не може бути визначена на більш тривалий період, ніж один рік, що автоматично анулює будь які спроби унормувати на більш тривалу перспективу:
-  плани розвитку  педагогічного персоналу закладу освіти;
- зміст навчальних курсів/модулів, які розробляються  науково-педагогічними працівниками ІППО;
- педагогічне навчантаження викладачів ІППО;
 - і ще деякі аспекти, про які я напишу окремо.
Отже, розроблена нами технологія розроблення  та реалізації програми розвитку професійної компетентності педагогічного персоналу закладу освіти потребувала перевірки на практиці.
Як цей процес виглядав на практиці:
1. Виявлення освітніх запитів та потреб окремих  педагогів та педагогічних колективів;
2. Формування освітніх пропозицій та їх реалізація
3. Моніторинг та оцінювання.
4. Коригування дослідницького інструментарію та проведення додаткових анкетувань
5. Вдосконалення технології.
6. Моніторинг та оцінювання.
7. Уточнення та розширення освітніх пропозицій.
8. Моніторинг та оцінювання.
9. Вдосконалення технології та її опис.
Всі ці кроки реалізовані протягом трьох років на вибірці, в яку входять 22 ЗЗСО. Кількість педагогів, які залучені до участі в експерименті - понад 1700 осіб.
Крім власне технології розроблення програми розвитку професійної компетентності педагогічного персоналу нами розроблено процедури формування технологічних завдань для розробників  навчальних курсів (модулів); описано процес підготовки освітніх тренерів та порядок проведення супервізії їх діяльності; розроблено модульну програму підготовки тренерів програми та вимоги до базового рівня підготовки кандидатів в тренери та супервізорів.
Крім того, розроблені методичні рекомендації щодо структури тренінгу та технології його проектування та проведення.
Експеримент з 1 вересня в більшості закладів переходить у фінальну стадію і є сенс поступово впроваджувати наші надбання в практику.
Наскільки актуальними є запропоновані нами рішення?
Більш ніж актуальними, оскільки чинне законодавство передає повноваження щодо визначення змісту підвищення кваліфікації педагогів педагогічним колективам та адміністрації закладів освіти. Саме вони формуватимуть плани підвищення кваліфікації та визначатимуть операторів, розпоряджатимуться коштами на оплату відповідних послуг.
Експеримент, який розпочинався три роки тому, отримав якісно нове значення в контексті змін в законодавчій базі.
Теоретично обгрунтована технологія , що пройшла експериментальну перевірку, може бути корисною всім закладам освіти України.
Трансфер найбільш ефективних елементів навчання та супроводу професійного розвитку із суміжних галузей забезпечив успіх на етапі експерименту. Впевнені, що масове застосування технології буде ефективним за умови дотримання організаційно-методичних умов, які визначені нами попередньо та уточнені в процесі реалізації плану дослідно-експериментальної роботи.

Ну і наочне підтвердження дієвості - це залученість педагогів у процес обговорення проміжних результатів експерименту. Цього разу - учасників тренінгу для керівників ЗЗСО.

Відео доступне за посиланням:
Фрагмент тренінгу

Супервізія як технологія професійного розвитку: результати наукової розвідки

Я дуже по-різному сприймаю лонгріди. Іноді "многабукаф" дуже дратує, іноді - захоплює і допомагає уточнити співвідношення між поняттями та  термінами.

Для того, що уточнити зміст та сутність поняття "супервізія", яким сьогодні оперують тренери НУШ, що отримали статус супервізорів, я займалась саме читанням  статей  та оглядів  у тих галузях, де цей термін використовується давно і не викликає дебатів.
Результатом розмірковувань стала стаття, яку я подала до друку в один із журналів ще влітку, але друк журналу затримується, а питань до супервізії виникає все більше, тож я вирішила опублікувати тут фрагменти своєї статті - найбільш важливі, як на мене.

Якщо Вас не лякаю довгі тексти - розміщую  фрагмент статті.

( ...)

Отже, слід зазначити, що переважна більшість публікацій, які стосуються різноманітних аспектів супервізії, була оприлюднена протягом останніх 50 років і стосувалась переважно її використання в соціальній роботі, психології та психіатрії. Спроби дефініювати та синтезувати теоретичну концепцію супервізії, визначення ролі супервізії та її функцій були здійснені в працях таких науковців, як А. Браун, А. Броун , Дж. Вінер, Д. Джейкобс, Е. Уільямс та інші. Б. Рімстад [16] в своїй публікації акцентує увагу на тому, що у багатьох попередніх працях, найбільша увага приділяється навчальній функції супервізії. Різноманітні аспекти використання супервізії в соціальній роботі висвітлені у працях вітчизняних дослідників, таких як О. Безпалько,  А. Будник, І. Грига, О. Іванова, Т. Семигіна, Г. Попович та ін. Цікавими є наукові розвідки, присвячені стандартам супервізії в соціальній роботі (О. Савчук [7]) питанням вивчення та використання супервізії як соціальної технології (С. Ставкова [3;13]), основним підходам та принципам супервізії (Г. Слозанська [10]); значенню супервізії в менеджменті тощо, однак автори наголошують на нестачі системних вітчизняних розробок із професійної підготовки супервізорів.

Оскільки в системі освіти України інститут супервізії тільки починає формуватись, цілком закономірною є недостатність наукових праць, які окреслюють мету, завдання, зміст, структуру супервізії як технології розвитку професійної компетентності педагогічних та науково-педагогічних працівників, в тому числі – освітніх тренерів.

В перекладі з латинської мови «super» означає «над», а «vidêre» – бачити, тобто дослівний переклад терміну «супервізор» - «той, хто бачить згори». Буквальний переклад терміну з англійської мови – «наглядач» – не розкриває сутність цієї технології. В українській мові наближеним за змістом поняттям можна вважати термін «наставник». Словник української мови [10] визначає поняття термін «наставник» як «той, хто дає поради, навчає; порадник, учитель; наглядач». Термін «наставляти» має значення «даючи поради, навчати чогось; наводити, направляти, націлювати і т. ін. у потрібному напрямку; скеровувати, спрямовувати. Зміст терміну «куратор», що також використовують на позначення особи, якій доручено наглядати за будь-якою діяльністю, певною мірою збігається з поданим визначенням, однак практика його використання викликає певні асоціації з контролем за змістом, термінами та способами досягнення мети, тому більш доречним видається використання терміна «супервізор» у розумінні «наставник».

Така позиція  не підтверджується діючою нормативною базою, зокрема, в тексті постанови Кабінету міністрів України № 237 від 4 квітня 2018 року подано визначення провідних термінів, що стосуються тренерської діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти, зокрема, термінів «тренер», «тренер-педагог» та «супервізія».  Зміст терміну «супервізія» викладений в тексті постанови в наступній редакції: «супервізія щодо моніторингу якості проведених занять та наставництво - професійна підтримка, спостереження тренерів за роботою тренерів-педагогів, а тренерів-педагогів за роботою вчителів щодо засвоєння ними певних компетенцій, виправлення помилок, що виникли у роботі» [2]. При цьому змістом «Орієнтовної навчальної програми підготовки тренерів для навчання педагогічних працівників, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках» [5]  не передбачена підготовка до проведення супервізії як на практичному, так і на теоретичному рівнях, що актуалізує науковий пошук в цьому напрямку.

(.....)

З метою уточнення змісту поняття «супервізія», її функцій та структури було проаналізовано інші законодавчі акти, які оперують даним терміном і виявлено, що Законом України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю» (ст. 1) супервізія визначається як «вид  діяльності  центрів  соціальних  служб для сім'ї,  дітей та  молоді,  спрямований  на  забезпечення  належної якості  соціальної роботи,  запобігання професійним ризикам шляхом навчання  соціальних  працівників,  наставництва  та   професійної підтримки на робочому місці» [6].

Таке визначення перегукується визначенням Пітера Хокинса і Робіна Шоета, які визначають супервізію  як спільну діяльність, в якій практикуючий фахівець з допомогою супервізора, з огляду на  клієнтів,  як безпосередню частину  клієнтоорієнтованого  та більш широкого професійного системного контексту професійної діяльності, підвищує якість роботи, покращує взаємодію з  клієнтами, безперервно розвиває себе, власну практику і  професію в широкому розумінні [15, с. 60]

Оскільки діяльність здійснює конкретний фахівець  в межах своєї компетенції, то супервізія  в діяльності освітнього тренера розглядається як вид спільної професійної діяльності тренера та супервізора, спрямований на забезпечення належної якості  розроблення та реалізації програм тренінгів, спрямованих на розвиток професійної компетентності  педагогічних працівнників, наставництва,  запобігання професійним ризикам  та професійної підтримки   тренера на робочому місці.

Супервізор несе певну відповідальність перед освітнім тренером та опосередковану – перед педагогічними працівниками, які проходять тренінг. Його завдання – не лише навчати фахівця, а й підтримувати стандарти проведення тренінгів; убезпечувати професійне співтовариство від неякісного кінцевого продукту. 

(...)

Супервізія визначається нами насамперед як технологія супроводу професійної діяльності  тренерів  в сфері освіти (освітніх тренерів)  на основі групового обговорення складних випадків з практики проведення тренінгів та пошуку альтернативних варіантів їх розв’язання з подальшою перевіркою ефективності запропонованих рішень на практиці з метою професійного розвитку всіх учасників та стейкхолдерів. Мета супервізії – підвищення рівня професійної компетентності та забезпечення якості професійної діяльності тренерів, які пропонують кейси для аналізу та беруть участь в їх обговоренні, розуміння утруднення, яке виникло та пошук практичних рішень для аналогічних ситуацій. 

(....)

супервізія в діяльності освітнього тренера програми професійного розвитку педагогічного персоналу передбачає реалізацію наступних функцій:

освітня функція – допомога тренеру краще зрозуміти філософію, ідеологію, політику та практику післядипломної педагогічної освіти; особливості розроблення та впровадження програми розвитку професійної компетентності педагогічного персоналу, інформувати про способи оцінки ресурсів, сильних та слабких сторін закладу освіти, локальних можливостей розвитку та загроз, можливості залучення партнерів, напрями й пріоритети діяльності закладів освіти; вдосконалити професійну компетентність в якості тренера програми;

організаційна – створення умов для обміну професійним досвідом, його узагальнення та аналізу, забезпечення професійного спілкування в тренерському середовищі;

консалтингова – надання консультаційної підтримки освітнім тренерам щодо вибору методів та засобів забезпечення ефективної взаємодії учасників програми професійного розвитку педагогічного персоналу закладу освіти;

профілактична – попередження помилок у професій розроблення та реалізації програми професійного розвитку педагогічного персоналу закладу освіти, емоційного вигорання тренерів та учасників програми;

 коригувальна - виявлення помилок та утруднень на основі аналізу та самоаналізу перебігу та результатів тренерської діяльності її коригування з мертою досягнення запланованих результатів;

управлінська - реалізується в призначенні закладу освіти/ навчальній групі найбільш відповідного тренера програми професійного розвитку педагогічного персоналу; обговоренні результатів первинного оцінювання освітніх потреб та запитів, програми розвитку професійної компетентності педагогічного персоналу закладу освіти; перегляді процесу взаємодії з адміністрацією та педагогічним персоналом закладу освіти; визначенні форм взаємодії з інститутом післядипломної педагогічної освіти; партнерськими організаціями та установами, стейкхолдерами.

(....)

Решту шукайте в журналі :)

Література

1.    1.  Астремська І. В. Супервізія як засіб подолання емоційного вигорання соціального працівника [Електронний ресурс] / І. В. Астремська // Sworld : зб. наук. пр. – 2014. – Т. 15, № 1. – С. 65–75. – Режим доступу: https://www.sworld.com.ua/konfer34/185.pdf (дата звернення: 14.07.2018.)

2.    2.  Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа” [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України № 237 за станом на 4 квітня 2018 р. // Верховна Рада України : офіційний портал. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/237-2018-%D0%BF (дата звернення: 14.07.2018).

3.     3. Джейкобс Д. Супервизорство. Техника и методы корректирующих консультаций : руководство для преподавателей психодинамической психотерапии и психоанализа / Д. Джейкобс, П. Дэвид, Д. Д. Мейер. – СПб. : Б.С.К., 1997. – 235 с.

4.    4.  Пономаренко М. А. Педагогическое супервизорство: генезис понятия и сущность [Электронный ресурс] / М. А. Пономаренко // Письма в Эмиссия. Оффлайн = The Emissia.Offline Letters : научно-педагогический интернет-журнал. – 2012. – № 8. – Режим доступа: http://www.emissia.org/offline/2012/1839.htm, свободный (дата обращения: 04.06.2018).

5.     5. Про затвердження «Орієнтовної навчальної програми підготовки тренерів для навчання педагогічних працівників, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках» [Електронний ресурс] – Режим доступу:  https://drive.google.com/file/d/15JYu011afStEZffrJBCWk9m5vuuNzAst/view (дата звернення: 14.07.2018).

6.     6. Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю [Електронний ресурс] : Закон України № 2558-14 за станом на 20 січня 2018 // Верховна Рада України : офіційний портал. – Режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 (дата звернення: 14.07.2018).

7.    7.  Савчук О. М. Стандарти супервізії в соціальній роботі / О. М. Савчук, І. В. Миргородська // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Серія: Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота». – 2012. – Т. 136. – С. 67–71.

8. 8.     Синицына Г. П. Возможности супервизии в усилении практической подготовки педагогов [Электронный ресурс] // Современные проблемы науки и образования. – 2015. – № 5. – Режим доступа: http://www.science-education.ru/ru/article/view?Id=21663 (дата обращения: 06.06.2016).
9.     Словник української мови : академ. тлумач. словник // Словник української мови в 11 т. : онлайн-версія. – Режим доступу:  http://sum.in.ua (дата звернення: 14.07.2018).
10.                    Слозанська Г. І. Супервізія в соціальній роботі: основні підходи та принципи [Електронний ресурс] / Г. І. Слозанська // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. – 2014. – Вип. 30. – С. 155–158. – Режим доступу: file:///C:/Documents%20and%20Settings/%D0%9D%D0%94%D0%9B/%D0%9C%D0%BE%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8B/Downloads/Nvuuped_2014_30_58.pdf (дата звернення: 14.07.2018).
11.                       Соловейчик М. Я. Супервизия / М. Я. Соловейчик // Мастерство психологического консультирования / под ред. А. А. Бадхен, А. М. Родиной. – СПб : Европейский Дом, 2002. –  С. 128–129.
12.                       Ставкова С. До питання вивчення та використання супервізії як соціальної технології / С. Ставкова // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2016. – № 3. – С. 178–190.
13.                       Ставкова С. Г. Супервізія – метод професійного становлення соціальних працівників: історичний аспект / С. Г. Ставкова // Соціальна робота в Україні: теорія і практика : наук.-метод. журн. – 2007. – № 2 (Квітень-червень). – С. 35–40.\14.    Яковлев Е. В., Яковлева Н. О. Супервизия как педагогический феномен // Е. В. Яковлев, Н. О. Яковлева // Вестник ЧГПУ. – 2015. – № 10. – С. 9–13.
15.  Hawkins P., Shohet R. Supervision in the helping professions: an individual, group and organizational approach / Peter Hawkins, Robin Shohet. – 2-nd.  ed. – Buckingham-Philadelphia : Open University Press, 2012 – 232 р.
16.    Rimstad B. Staff Training and Development in Child Welfare Setting / Bonnie Rimstad : M.S.W. Practicum Report / University of Manitoba. – 1985. – 82 р.