пятница, 28 ноября 2014 г.

Короткий перепочинок обабіч дороги

Що робити, якщо не знаєш, що робити? У мене є універсальний рецепт на всі часи. Охоче ділюсь: читати. Читати щось, що не має жодного відношення до проблеми, яку Ви намагаєтесь  і ніяк не можете розв"язати. Якщо Ви думаєте, що я просто тут опублікую такий собі список "Прочитай-все-і-проблема-зникне", то Ви помиляєтесь. Я читаю будь-що: огляд культурних подій в столиці може допомогти, або улюблена книга "всіх часів" - "1984", або збірка віршів Пауля Целана. Та навіть кулінарна книга "Українські страви" - допомогти може будь-що. Головне - читати уважно і думати про зміст прочитаного. В такі моменти відбувається те, що в наближених до ІТ колах називається "очищення регістрів". Перевантажена, а тому повільна і неефективна пам"ять, очищується і через певний проміжок часу Ви знайдете відсутній елемент паззла і , як наслідок - рішення проблеми.
Кілька тижнів тому я знайшла ефективне математичне рішення для конкретного практичного випадку. Знайшла в навчально-методичному посібнику "Введение в общие цепи Маркова", виданому в 2013 році в РФ.
 Якщо уточнити задачу-зразок відповідно до поставленої мети - математичного моделювання перебігу підвищення кваліфікації педагогічних працівників в умовах, що змінюються з певною періодичністю, можна прорахувати та математивно обгрунтувати періодичність перегляду навчальних планів інститутів післядипломної педагогічної освіти. Самостійно вирішити її поки що не вдається. Тому читаю кулінарну книгу і чаклую на кухні.
Завтра   готую сезонний салат із хурми та вареного буряка, майже як тут

Але тут заливка неправильна :) Я її готую із апельсинового фрешу, меду і гірчиці.
Для цього сік  з половинки стиглого апельсина нагріваю і трохи випарюю, додаю чайну ложку меду і гірчиці за смаком і ще трохи прогріваю.

 А до вказаних в рецепті складових додаю трохи кедрових горішків та сиру фета. Ну і жодного уксусу. Екпериментуйте!


Якщо  завтра салат не допоможе -  в понеділок піду до колеги-математика. Навіть вже знаю, до кого саме. Співпраця - це дуже класна штука. Так само як і перепочинок з невеличким пікніком надодачу.


вторник, 11 ноября 2014 г.

Маленький крок на довгому шляху

Всім доброго дня!
Особисто я люблю починати ранок запашною кавою і новою інформацією. Якщо Ви маєте аналогічні уподобання - беріть свою ранкову чашку  і давайте трохи поспілкуємось!
Будь-який довгий шлях починається з першого маленького кроку. Навіть більше - будь-який шлях повністю скаладється з маленьких кроків. Навіть якщо шлях видається Вам неймовірно важким і непереборно довгим - його можна розбити на маленькі шматочки, кожен з яких, окремо взятий, не  буде складним чи незручним і потребуватиме порівняно небагато зусиль. А подолання всіх кроків послідовно дозволить Вам досягнути мети. Методика перетворення "важкого, великого і нездоланного" в набір "маленьких і простих" називається декомпозицією.
Декомпозиція в наукових дослідженнях дозволяє створити своєрідну покрокову самоінструкцію, повне виконання якої довзволить вирішити основну проблему.
В нашому випадку основна мета дослідження - створення послідовної інструкції по проектуванню нечіткої індивідуальної професійної освітньої траекторії  (скорочено - НІПОТ).
Декомпозиція мети передбачає виконання цілого ряду завдань, до яких, зокрема, належать:

  • уточнення змісту поняття "індивідуальна професійна освітня траекторія"
  • вибір моделі професійної компетентності, взятої за основу в проектуванні;
  • уточнення показників та критеріїв професійної компетентності, 
  • створення системи дескрипорів;
  • визначення процедури оцінювання актуального рівня професійної компетентності;
  • аналіз наявних освітніх можливостей;
  • визначення  провідних критеріїв вибору педагогічними працівниками курсів підвищення кваліфікації;
  • створення моделі проектування НІПОТ
  • експериментальна перевірка моделі
  • оцінка дієвості розробленої моделі
  • підготовка методичних рекомендацій .
Така декомпозиція дозволяє не тільки визначити орієнтовні вузлові моменти власне дослідження, а й скласти приблизний план публікацій за  його темою.  
Звичайно, жоден план не є догмою і в процесі його реалізації обо"язково виникне потреба у  коригуванні. Кількість статей може зменшуватись (якщо мова йде про кандидатську дисертацію), або збільшуватись (за рахунок теоретичних статей, що обгрутовують методологічну, загальнонаукову та конктерно-наукову основу дослідження). Але така декомпозиція дозволить Вам не заплутатись  у власних думках та матеріалах.
Тема наукового дослідження, наведена у прикладі - цілком реальна, та, якою я безпосередньо займаюсь.
В процесі реалізації цього плану вже вийшла друком переважна більшість статей, в роботі - ті, що безпосередньо стосуються реалізації експериментальної частини. 


1.       Ivashneva Svitlana, Ph.D. FORMATION OF THE STRUCTURE AND CONTENT OF A PERSONAL TEACHER’S SITE in Modern scientific research and their practical application, edited by Alexandr G. Shibaev, Sergiy V. Kuprienko, Alexandra D. Fedorova.Vol. J31205 (Kupriyenko Sergiy Vasilyovich, Odessa, 2012) – URL: http://www.sworld.com.ua/e-journal/J31205.pdf - Article CID Number J31205-077
2.       Ивашнёва С.В. Философские подходы к определению содержания последипломного педагогического образования. // Сборник научных трудов SWorld. Материалы международной научно-практической конференции «Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании'2012». – Выпуск 4. Том 23. №4 – Одесса: КУПРИЕНКО, 2012. – ЦИТ: 412-0008 – С.10-16 Импакт-фактор РИНЦ 2010 0,008
3.       Ивашнёва С.В. Формирование структуры и контента персонального сайта педагогического работника/ С.В.Ивашнёва//Сборник научных трудов SWorld. Материалы международной научно-практической конференции «Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте ‘2012». – Выпуск 2. Том номер тома. – Одесса: КУПРИЕНКО, 2012. – 94 с. - ЦИТ:212-77 - С. 7-14. Импакт-фактор РИНЦ 2010 0,008
4.       Ивашнёва С.В.Использование социальных сервисов и социальных сетей в образовании. //Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. –2012. №4 - с. 15-18
5.       Ивашнёва С.В. Использование Web 2.0. и Web 3.0 в системе повышения квалификации/ С.В.Ивашнёва //Образование и наука в условиях глобальных вызовов. Материалы V международной научно-практической конференции 7-9 июня 2012 г. - Симферополь: Крымский институт бизнеса,2012. - 244 с. - С. 49-51
6.       Ивашнёва С.В. Персональный сайт учителя как одна из форм профессионального портфолио/ С.В.Ивашнёва // Материалы Девятой Международной научно-практической Интернет-конферренции "Актуальные проблемы современной науки" (22-24 октября 2012 г.). Электронный ресурс. Режим доступа: http://intkonf.org/k-ped-n-ivashnova-s-v-personalniy-sayt-vchitelya-yak-odna-z-form-profesiynogo-portfolio/
7.       Ивашнёва С.В. К проблеме определения сущности, структуры и критериев профессиональной компетентности  педагогических работников// Управлінські компетенції викладача вищої школи: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (14-15 березня 2013 року) / ред. кол.: В.П. Андрущенко (голова), Г.О. Нестеренко, (заст. голови) та ін. - К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2013. - 268 с. - с.60-63.
8.       Ивашнёва С.В.  Проектирование индивидуальной профессиональной образовательной траектории педагогических работников// Материалы  Интернет-симпозиума "Наука в жизни современного человека", 18-25.02.2013 -  URL: http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/c113-8/16313-c113-021#comments
9.       Ивашнёва С.В.  Проектирование индивидуальной профессиональной образовательной траектории педагогических работников//Развитие системы образования – обеспечение будущего. В 3 книгах.  - К1. : монография / [авт.кол. : Артемьев А.А., Бечвая М.Р., Богомолова И.С. и др.]. – Одесса: КУПРИЕНКО СВ, 2013 – 169 с. – с. 133-141
10.   Івашньова С.В. Визначення критеріїв професійної компетентності педагогічних працівників//Педагогічний дискурс : зб. наук. праць / гол. ред. І. М. Шоробура. – Хмельницький : ХГПА,  2013. – Вип. 14. – 447 с. – с. 189-195
11.   Ивашнёва С.В. Философские подходы к определению содержания педагогического образования// Известия Восточного института – 2013 – с. 103-109  -
12.   Ивашнёва С.В. Непрерывное образование педагогических работников: перспективы развития// Восьмая международная конференция «Новые информационные технологии в образовании для всех: непрерывное образование» (ITEA-2013) 26-27 ноября 2013 г.Киев, Украина -  URL:  http://itea-conf.org.ua/2013/accepted_papers  видео выступления http://www.youtube.com/watch?v=ZtO9VlJ3ZsE#t=77 
13.   Ивашнёва С.В. Автоматизированное экспертное оценивание уровня профессиональной компетентности педагогических работников – Информатика  и образование -2013 -  №10 – с.59-63. Импакт фактор РИНЦ 2011 – 0,152
  

Крім того, основна ідея поступово обростає деталями, що визначають подальший розвиток даного проекту, вимагають уточнення та додаткових наукових розвідок 
Тому в 2014 році список пубікацій ще трохи підріс:
  1. Ивашнёва С.В. Теоретические основы проектирования нечёткой профессиональной образовательной траектории педагогических работников. // Акмеология профессионального образования: материалы 11-й всероссийской научно-практической конференции, Екатеринбург, 13-14 марта 2014 г./ФГАОУ ВПО «Рос.гос.проф.-пед.ун-т.» Екатеринбург, 2014. 304 с.  – с. 57-60
  2. Ивашнёва С.В. Возможности использования краудсорсинга в  системе повышения квалификации педагогических работников  - Вестик САФУ. Серия: Гуманитарные науки - № 5 – 2014 
  3. Артемьева И.Л., Ивашнёва С.В. К ПРОБЛЕМЕ ФОРМАЛИЗАЦИИ  МОДЕЛИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО РАБОТНИКА  - //Науковий огляд - 2014  - Т. 3. № 2-2 (англ. мовою).



І ще кілька статей прийняті до друку або проходять рецензування, а монографія - технічне редагування у видавництві.
Обрайте мету, розбивайте шлях на маленькі кроки - і вперед!
Всім хорошого дня!

пятница, 17 октября 2014 г.

Що і як вимірювати або Скільки важить компетентність?

Коли мова йде про те, що кілограм пуху важить більше кілограму чавуну, всі дорослі люди чудово розуміють, яку логічну помилку робить той, хто так думає. Відбувається певна підміна одиниць виміру, пов"язана із парою характеристик "вага-об"єм". При цьому у нас є інструмент для виміру і того, і іншого.
А що відбувається, якщо вимірювального інструменту  немає? Не просто  - під рукою немає, а взагалі -  ще ніхто не вигадав, як і чим саме вимірювати те, що у нас перед очима?
Перший крок - домовитись, як це явище називатиметься і сконструювати систему одиниць для вимірювання, дотримуючись при цьому найголовнішого принципу - принципу єдності вимірювань.
Приклад: візьмемо відомий всім кубік Рубіка. Він має багато характеристик - він рухомий, пластиковий і різнокольоровий. То якщо вимірюється "пластиковість", то не можна вимірювати її кольором. Або рухливістю. Або ще чимось.
Системи вимірювань для компетентності не існує.
Мало  того, науковці і чиновники системи освіти не домовились про те, з яких компонентів складається компетентність, які якості вона має  тощо.
Більшість дослідників описують компетентність як комплекс знань і вмінь. Але це те саме, що вимірювати рухливість  - кольоровістю. Або пластиковістю. Тобто  не зовсім так, як має бути. А як саме "має бути" - пропоную почитати мою доповідь.


четверг, 16 октября 2014 г.

Мислити, як програміст

Кількамісячне сидіння в бібліотеці привело до розуміння того, що будь яка  спроба встановлення відповідності того явища, яке ми спостерігаємо, з  текстовим описом, матиме суб"єктивний характер.
Найприкметнішим прикладом може служити всім відома "напівпорожня/напівповна" склянка. При оцінюванні завжди декларуємо намагання уникати суб"єктивності, але при цьому свідомі того, що навряд чи це можливо на 100%. То ж чи варто уникати того, чого уникнути неможливо?
Як же отримати об"єктивну оцінку? На мою думку, це можна зробити, якщо:
- система оцінювання сама по собі враховуватиме "похибку суб"єктивності";
- кількість оцінок буде достатньо великою;
- оцінювати будуть експерти;
- для оцінювання буде використано спеціально розроблену комп"ютерну програму.

Всім цим вимогам, на мою думку, має відповідати автоматизована система експертного оцінювання  рівня професійної компетентності.
І я написала статтю...

Ивашнёва С.В. Автоматизированное экспертное оценивание уровня профессиональной компетентности педагогических работников – Информатика  и образование -2013 -  №10 – с.59-63. 

Така система оцінювання рівня професійної компетентності дозволить не тільки адекватно оцінити те, що, власне і вимірюється - професійну компетентність, а й визначити найбільш важливі напрямки подальшого навчання. А якщо отримати у розпорядження результати для всіх спеціалістів однієї установи - сформувати програми розвитку персоналу.
А якщо кількох  установ - сформувати перелік курсів для однієї галузі в регіоні.

Не кидайте капцями, я ж не математик- я просто намагалась мислити, як програміст....
:)
Всім хорошого дня! А в мене закінчилась обідня перерва :)

вторник, 14 октября 2014 г.

Математика для філолога :)

За фахом я філолог-германіст. В моєму дипломі, виданому в 1995 році в Одеському державному університеті імені І. І. Мечникова, написано, що я "філолог, викладач німецької мови і літератури". Саме тому мої математично-наукові експерименти ніколи не сприймають серйозно. Коли я працювала над кандидатською  дисертацією і відчула нестачу знань, необхідних для математичного аналізу результатів експерименту, то перше, що спало на думку  - консультація того, хто пройшов цей шлях, отримав позитивний результат і має достатньо базових знань, щоб пояснити все дилетанту-не-математику.
Я така оптимістка!!! Обидва кандидати наук, до яких я звернулась, математик і фізик за фахом, пояснили, що експериментальної частини  в  їх дослідженнях не було, тому ні про Стьюдента, ні про Фішера, ані про кореляцію  і розподіли вони нічого мені сказати не можуть. Обидва порадили звернутись в управління сатистики, там, мовляв, фахівці, вони допоможуть.
Цього разу оптимізму я не відчувала жодного. І, як виявилось, недаремно - міський відділ статистики не мав можливості допомогти, бо вони тільки додають числа з бланків, що отримують із різних установ, у свій підсумковий бланк і передають вище, Аналітика зводиться в кращому випадку до визначення частки того чи іншого показника в загальній сумі...
Сказати, що я засмутилась - це не сказати нічого!
Але згадавши стару, як світ, істину "Хочешь зробити добре - зроби сам", почала пошук і знайшла невеличку методичку по обчисленню саме того критерію Стьюдента, над яким я вже плакала, як чайка над морем!
Методичка була невеличка, з прикладами, протягом місяця я зробила всі необхідні обчислення і переконалась, що гіпотезу доведено. Результати обчислень повезла на кафедру і, пишаючсь собою надзвичайно, показала всім, хто поцікавився. Питання спустили мене з  неба на землю. :( Ніхто (!) навіть не сумнівався в тому, що обчислення зробили фахівці. Мої намагання довести, що я все зробила сама, звучали непереконливо, бо діалог будувався переважно за такою схемою:
"Дорого заплатили за обчислення?"
"Я сама все рахувала!"
"А Ви у нас хто? Філолог? Германіст? А...." І посмішка...


Все, далі можна було діставати методичку, показувати комірки в Excel - все було  непереконливо. І навіть я сама іноді починала сумніватись, адже філологи не вміють рахувати.

Цей розділ в моїй кандидатскій дисертації залишився єдиним, який не зазнав жодних переписувань, на його адресу не пролунало жодного критичного зауваження.

Мої пошуки в бібліотеці змусили перебазуватись із читальної зали гуманітарного спрямування до природничо-математичного. Я провела там майже весь навчальний рік, захопившись нечіткою логікою і обчисленнями на основі лексичної змінної.
На основі алгоритму Мамдані було створено модель проектування  нечіткої індивідуальної професійної освітньої траекторії,  шкалу переведення вербальних оцінок в числові інтервали. Я не могла оцінити , чи правильно я все роблю і тому пішла на  наукову конференцію до математиків - просто показати мої розрахунки і запитати, чи я не помиляюсь в обчисленнях. Почувалась я дуже непевно - мабуть, так само почувається двієчник, коли вперше в житті самотужки розв"язує задачу: з одного боку, пишається собою, з іншого - розуміє, що вчитель знову скаже, що рішення списане... та ще й відсутність впевненності в тому, що відповідь правильна.
Ірина Леонідівна організувала мені зустріч з доктором наук, профессором Доррером із Красноярська, який перечитав мої нотатки і сказав, що з точки зору математики жодних зауважень не має.
Але ж у залі на екрані вже були магічні формули, тому я повернулась слухати доповіді. Як виявилось, абсолютно недаремно, бо я знайшла там ще одного математика, який зламав хід моїх думок і дозволив побачити те, що я роблю, під іншим кутом.
Цього разу це був профессор  Олександр Якович Фрідман із Аппатіт.
Разом із доповідю про алгебру кортежів. І формули в презентації виглядали, немов живі істоти.
Коли наступного дня я прийшла до Ірини Леонідівни озвучити чергову ідею, вона ще раз перепитала, чи насправді я філолого за фахом.
Роблю офіційне зізнання: так, я філолог. Але до вступу на філологічний факультет Дніпропетровського державного університету ім. 300-річчя Воз"єднання України з Росією (а він саме так називався в ті часи) я два останні роки навчання в школі активно навчалась у фізико-математичній школі при педагогічному інституті м. Кіровоград. Це по-друге. Бо першопричина - у тому, що мені страшно поталанило з вчителем математики.
Тому ще раз щиро дякую Зеленяку Олегу Петровичу, який зовсім недовго був моїм вчителем, але цього вистачило, що навчити мене якщо не розуміти повною мірою, то хоча б відчувати красу і сенс математичних формул.
І останнє - я не все розумію в цих обчисленнях. Далеко не все. Тому я йду до тих, хто може мені пояснити і ставлю запитання.
Формула математики для філолога звучить в моєму розумінні так - шукай, знаходь, іди і розпитуй. І ніколи не соромся зізнаватись в тому, що ти чогось не знаєш - людина не може знати абсолютно все. Але їй завжди може допомогти інша людина. ;)
І ще: я, філолог, абсолютно щиро вважаю математику королевою наук.І саме у використанні її останніх досягнень бачу виішення багатьох практиічних задач в гуманітарній сфері. Педагогіка - не виключенння.
Всім хорошого дня і добрих вчителів!

понедельник, 13 октября 2014 г.

Формалізація, або математика в ліриці

Всім доброго дня!
В роботі над моїм проектом знаковими та визначальними стали відразу дві знахідки, зроблені мною в бібліотеці. Обидві вони зроблені завдяки тому, що я порушила негласне правило наукового пошуку - читати публікацї, зроблені за останні 3-5 років. І ще -  я завжди шукаю не лише публікації в тій галузі, в якій працюю сама, а й в інших. Причина проста - найцікавіші речі відбуваються саме на зіткненні двох наукових галузей, тому найбільш перспективними вважаю міждисциплінарні дослідження.
Але повернемось до моїх знахідок.
Волкова В.Н. Искусство формализации: От математики – к теории систем и от теории систем – к математике – СПб.: Изд-во СПбГТУ, 2000. – 199 с.
Борисов А.Н., Крумберг О.А., Федоров И.П. Принятие решений на основе нечетких моделей: Примеры использования. – Рига: Зинатне, 1990. – 184 с.
Перша з них - достатньо маловідома (в усякому випадку, я не зустрічала посилань на цю роботу), але надзвичайно корисна.
А друга має безпосеренє відношення до математики і математичного моделювання
І саме завдяки другій книзі я вперше задумалась над змістом поняття "нечітка модель", що і змусило звернутись до праць Л.Заде та його послідовників.
А перша змусила не тільки задуматись, а й звернутись за допомогою до доктора технічних наук, професора, Артемьєвої І.Л., яка знайшла час для того, щоб віслухати мене, обговорити моменти, які були мені незрозумілими і порадити ще кілька книжок.
Нашу бесіду ми оформили у вигляді статті і опублікували. Її можна почитати ось тут:
ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМАЛІЗАЦІЇ МОДЕЛІ ПРОФЕССІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА 
Ну а що вийшло із мого знайомства із нечікою логікою, я розповім дещо пізніше.
Всім хорошого тижня!

четверг, 9 октября 2014 г.

Що і як шукати в бібліотеці або Збір інформації

Не знаю, хто як, а я обожнюю бібліотеки!
Тиша, тисячі книг, запах паперу і дерева... Я завжди гублюсь у часі, працюючи в читальному залі з черговим стосом книг і можу ховатись там від усього світу годинами, вишукуючи ту чи іншу надважливу інформацію. Книги я зазвичай набираю відразу стосами і гортаю сторінки, намагаючись знайти щось цікаве.
Але як і що шукати, якщо у Вас є лише нерозуміння певної ситуації, окреслене навіть не переліком проблем, які потрібно терміново розв"язати, а певним дискомфортом від існування проблеми? І не більше!Чи варто нести свої відчуття в бібліотеку? І  так, і ні. Можна звичайно забирати час бібліотекаря, намагаючись розказати про те, що сам не розумієш, але краще чітко сформулювати запит - тоді шанси швидко отримати бажану інформацію істотно підвищуються.
Тобто в бібліотеку ми йдемо, але попередньо добре готуємось. Не буду читати лекції про культуру роботи з бібліографічними джерелами - пофесійний бібліотекар зробить це швидко, точно і з повним розумінням проблеми, бо йому давно наболіло. Просто поділюсь досвідом,хоча і впевнена, що не все роблю ідеально. Але мені так зручно і це працює - то може, комусь знадобиться?
До походу в бібліотеку варто обдумати, що саме ми будемо шукати.
На прикладі заявленої проблеми необхідно було  пошукати щось, що дасть відповідь на запитання:
1. Що входить до змісту професійної компетентності?
2. Як відбуваються вимірювання і за якими параметрами?
3. Як використовуються в педагогічних дослідженнях математичні методи аналізу?
Особливо мене цікавила відповідь на останнє питання, бо часто доводилось чути, що педагогіка не є наукою, оскільки власних методів вимірювання  не має, а послуговується  в кращому випадку аппаратом, властивим для  психології, а в гіршому - просто теоретичними викладками. Я подумки протестувала, але для того, щоб заперечувати,  треба володіти інформацією.
Тому завдання для пошуку  сформулювано наступним чином:
- література з питань організації педагогічних досліджень
- література з питань математичних методів аналізу інформаціії
- література з питань формалізації
Де шукати?
В систематичному каталозі.
Коди розділів вказані традиційно на шафці та шухлядах з картками.  На картках - бібліографічний опис та місце зберігання (останній пункт особливо важливий, якщо бібліотека велика).

Може, у Вас є поради, що саме почитати з цих питань?
Додаємо  джерела у коментарі!

А мій список -  у наступному повідомленні. Час в бібліотеку!
Всім хорошого дня :)