вторник, 7 октября 2014 г.

Логіка мислення за межами квадрату

Людина мислить нелінійно. Я іноді починаю думати про те, як переконати вчителя пройти навчання за програмою того чи іншого модуля, а закінчую тим, що потрібно поповнити рахунок мобільного телефона.
Що це означає? Чи означає це відсутність логічного мислення? Невміння зосередитись? Не думаю.
І пояснюю, чому я так думаю.

Чому вчителі не дуже рвуться навчатись? Навчання вчителів пов"язано з певними проблемами. За чинним законодавством проходять вони підвищення кваліфікації один раз на 5 років. Весь інший час - самоосвіта та навчання в системі діяльності методичної служби різних рівнів (МО, НМЦ тощо). Щоб навчатись частіше, необхідно взяти відпустку (читай: зірвати наавчальний процес), заплатити кошти (про зарплати вчителів знають всі), десь жити протягом навчання тощо. Альтернатива - навчання в мережі Інтернет. Але якщо воно і є - потребує певних ресурсів, насамперед, доступу до мережі. А якщо Інтернет доступний лише з мобільного? Чи всі ресурси можна на нього завантажити? І наскільки дорогим виявиться таке навчання, скільки кошуватиме воно і як часто доведеться поповнювати рахунок на телефоні? А скільки я витратила сьогодні на мобільний зв"язок?  :)
Ну ось приблизно такий ланцюжок вимальовується.
Якщо залишити від цього ланцюжка перше і останнє речення, очевидність зв"язку  між ними зникає.
А якщо як підсумок запропонувати знизити вартість доступу до Інтернету? Вийде зовсім нелогічно. Ну і неправильно, як наслідок.
Тобто, якщо ми не розуміємо перебіг думки, то певні висновки, очевидні для того, хто до них прийшов своїм розумом, не будуть настільки ж очевидними для тих, від кого приховали весь ланцюжок міркувань.
І ще одна річ. Чи завжди ми йдемо ремонтувати взуття у майстерню? Чи завжди одяг, який ми носимо, вироблено на сучасній фабриці із відповідним обладнанням? Чи всі речі, зроблені непрофесіоналами, неякісні?
Не знаю, як Ви, а я часто шию одяг у майстринь, які не є кравцями за освітою. І я обожнюю вітальні листівки  ручної роботи. І ляльки, зшиті з клаптиків або оповідання, написані тими хто не закінчив літературний виш, мені подобаються... Ці люди вийшли за межі свого "квадрату".
Для того, щоб вирішити наукову задачу, яку я собі поставила, мені також знадобився такий "вихід". Я, філолог-германіст, вийшла за межі свого фаху і зайнялась математичним моделюванням. Ще й на основі нечіткої логіки.
Саме про використання   її в моєму дослідженні ми і погогворимо в наступному. Ну і про те, чому мене іноді  погано розуміють -  також.
Всім хорошого дня і виходу за межі!

2 комментария: